23 | 06 | 2017
Учебные материалы
Для преподавателей
Работы студентов
Справочная и техническая литература
Статьи по темам

Створення оптимальних умов проростання насіння та розвитку сходів цукрових буряків

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голосов)

СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ УМОВ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ТА РОЗВИТКУ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Щоб добре вродили буряки, потрібно високоякісне насіння вчасно посіяти у тверде і вологе насіннєве ложе на оптимальну глибину з найменшим коефіцієнтом варіації інтервалів його розміщення, забезпечити при цьому необхідну густоту насаджень і захистити сходи від бур’янів, шкідників та хвороб. Як підказує досвід, сіяти цукрові буряки необхідно якомога раніше, як тільки посівні агрегати можуть вийти в поле. Грунт на початок посіву повинен прогрітися до 5- 8 градусів. Сучасні сорти і гібриди цукрових буряків дають мало цвітухи, їх посіви переносять короткочасні заморозки.

Для посіву цукрових буряків використовують насіння, розділене на дві посівні фракції– 3,5- 4,5 та 4,5- 5,5 мм. Посівні якості насіння регламентовані державним стандартом України ДСТУ 3226-95 «Насіння однонасінних цукрових буряків. Посівні якості. Технічні умови», в якому встановлені норми якості для звичайного і дражованого насіння за схожістю, одноростковістю, вирівняністю, чистотою, наявністю насіння інших рослин (в тому числі бур’янів) та за вологістю.

Таблиця - Посівні якості насіння цукрових буряків

 

Норма для насіння

Показник

недражованого

дражованого

Схожість, не менше, %

Одноростковість, не менше, %

Вирівняність, не менше, %

Чистота, не менше, %

Насіння інших рослин, за масою, не більше, %

в т. ч. насіння бур’янів, не більше, %

Вологість, не більше, %

80

85

85

98

0,2

0,1

14,5

90

95

94

99

-

-

10,0

Норма за схожістю визначає розрахункову норму висіву. Норма за одноростковістю передбачає в гнізді наявність не більше однієї рослини, що визначає стан посіву. Норма за вирівняністю встановлює відповідність насіння фракційним розмірам. Відповідність вирівняності насіння вимогам норми важлива для сівалок механічного типу. Вона впливає на заповнення комірок висівних дисків та на пошкодження насіння висівним апаратом. При сівбі пневматичними сівалками вирівняність насіння впливає на процес присмоктування його до отворів на висівному диску. Це впливає на норму висіву (в гніздо може потрапляти більше однієї насінини). Вимоги за чистотою насіння встановлюють допустимі норми по засміченості його насінням бур’янів і сторонніми домішками механічного та рослинного походження. Засміченість насінням бур’янів призводить до відхилення норми висіву і до висіву насіння бур’янів, а засміченість механічними домішками – до поломок висівних апаратів. Вимоги за вологістю насіння встановлюють норми по забезпеченню нормальної життєвої збереженості насіння в процесі зберігання та його можливості висіву існуючими типами висівних апаратів сівалок. Вологе насіння в бункерах сівалок злипається, утворюються затори, порушується нормальний хід виконання технологічного процесу висіву.

Насіння цукрових буряків проростає при наявності трьох основних факторів: вологи, відповідної температури (середньодобова температура 6-7° С в шарі ґрунту 0-10 см) та доступу кисню. Як відомо, при проростанні насіння поглинає 120- 170% води від своєї ваги. При набуханні насіння в ньому активізуються біохімічні процеси. Проростання насіння розпочинає корінчик зародка, який розриває насіннєву оболонку, відкриває кришечку і контактує з ґрунтом. У початковий період росту та розвитку рослин цукрових буряків відрізняють фази проростання, вилочки, першої – п’ятої пар справжніх листків. В подальшому розрізняють фази змикання листків у рядках та міжряддях і фазу технічної стиглості коренеплодів.

Найвища польова схожість насіння цукрових буряків отримується при забезпечені насіння: вологістю ґрунту в межах 60% повної вологоємкості; об’ємною масою ґрунту в 0,9-1,1 г/см3; температурою ґрунту 20-25 °С.

Вологість і об’ємна маса ґрунту - два фактори, якими можливо керувати виконанням технологічних операцій по ранньовесняному та передпосівному обробітку ґрунту.

Під час проведення ранньовесняного обробітку ґрунту необхідно порушити капілярну проникність верхнього шару ґрунту, створити мульчуючий шар ґрунту товщиною 1,5-2,5 см, який суттєво знижує інтенсивність випаровування вологи та вирівняти поверхню ґрунту для проведення наступного якісного його передпосівного обробітку.

В залежності від способу і якості виконання основного обробітку ґрунту, а також від комплексу агрометеорологічних умов осінньо-зимового періоду, на початок весняно-польових робіт отримуємо ґрунт, особливо в його верхньому шарі, неоднорідний за щільністю, вологістю, гребенистістю та глибиною спушеного шару.

Забезпечення рівномірності умов за вологістю, щільністю ґрунту і глибиною знаходження ущільненого ложа можливе за рахунок оптимізації системи технологічних операцій існуючими технічними засобами, а також шляхом суміщення окремих технологічних операцій, але найбільш ефективними і перспективними є розробка способів та створення спеціальних агрегатів, які за один або два проходи виконують указані вимоги.

За ступенем ущільнення поверхневого шару (0-5 см) ґрунти умовно поділяють на рихлі (об’ємна маса менше 1,1 г/см3), середньоущільнені (об’ємна маса 1,1- 1,2 г/см3) та ущільнені (об’ємна маса більше 1,2 г/см3). За ступенем вирівненості поверхні поля поділяються на рівні (середня висота гребенів не перевищує 2,5 см), гребенисті (середня висота гребенів більше 3,5 см) та високогребенисті (середня висота гребенів, звальних та розвальних борозен більше 3,5 см).

Для реалізації технологічних рішень по приведенню агрофізичних характеристик ґрунту до потрібного стану використовується цілий ряд технічних засобів, різних по характеру дії: борони, шлейфи, культиватори, вирівнювачі, котки, але у всіх випадках повинні бути забезпечені умови створення рівномірно-ущільненого ложа на певній глибині, високого ступеня кришення ґрунту в шарі закладки насіння, рівної поверхні мульчуючого шару.

Більшість бурякосійних господарств України розміщені в зонах недостатнього та нестійкого зволоження. Ранньовесняне розпушення (закриття вологи) проводять в період фізичної стиглості ґрунту, тобто коли вологість його вища на 3-4% від нижчої межі пластичності, ґрунт не мажеться та подрібнюється без налипання на робочі органи ґрунтообробних знарядь, а рушії трактора не залишають глибоких колій. В залежності від ступеня ущільнення ґрунту, ранньовесняне розпушування проводять широкозахватними агрегатами, укомплектованими зчіпками та зубовими боронами: важкими - БЗТС-1,0, середніми - БЗСС-1,0, посівними - 3БП-0,6 та легкими - 3ОР-0,6 або 3ОР-0,7 на тязі гусеничних тракторів. Тип борін вибирають з розрахунку на те, щоб вони розпушували верхній шар ґрунту глибиною не більше 3 см, знищували не менше 70% сходів бур’янів та розпушували ґрунт, в якого грудочок діаметром понад 25 мм має бути не більше 20%, в тому числі діаметром 50 мм - не більше 5%. Борони в агрегаті розміщують в два ряди. Ранньовесняне розпушення (закриття вологи) проводять під кутом 30-40° до напрямку оранки.

Наукові дослідження та практичний досвід свідчать, що закриття вологи сприяє кращому її збереженню в ґрунті. Це дає можливість більш повній реалізації потенційної врожайності коренеплодів цукрових буряків і отримання її приросту на рівні 3,4- 7,0 т/га.

При необхідності, після проведення ранньовесняного розпушування (боронування) проводять вирівнювання поверхні ріллі (шлейфування) агрегатами у складі гусеничного трактора, зчіпки та комплекту борін - у першому ряді шлейф-борони ШБ-2,5, в другому – посівні борони 3БП-0,6 або райборінки 3ОР-0,7. Для подрібнення грудок і ущільнення ґрунту використовують таку технологічну операцію, як прикочування ґрунту з боронуванням агрегатом з кільчасто-зубовими котками ККН-2,8 або кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 та легкими посівними боронами.

При висіві насіння в полі важливо, щоб у зоні його заробки було достатньо вологи. Насіння буряків при набуханні та проростанні найкраще вбиратиме вологу при контакті з ґрунтом, у якого весною не порушена будова. Глибина передпосівної культивації повинна знаходитися в межах глибини заробки насіння, а глибина загортання насіння повинна забезпечити можливість доступу повітря та виходу ростків на поверхню. В залежності від вологості ґрунту, вона не повинна перевищувати 4- 5 см. При посіві буряків у спушений шар ґрунту польова схожість насіння в значній мірі залежить від наявності весняних опадів. Верхній оброблений шар ґрунту швидко висихає. В процесі передпосівного обробітку ґрунту повинен бути створений розпушений шар з дрібно - грудочкуватою структурою ґрунту на глибині загортання насіння, забезпечене ущільнене насіннєве ложе, знищені пророслі бур’яни. Глибина передпосівного обробітку ґрунту не повинна перевищувати прийнятої в зоні глибини загортання насіння, а ваговий склад грудочок ґрунту розміром від 1 до 10 мм має бути не менше 50%. Велике каміння та грудки розміром 30 мм і більше не допускаються. Поверхневий шар ґрунту не повинен мати накопичення бур’янів, пожнивних і соломистих решток, високих гребенів, а глибина борозен не перевищувати 20 мм. Вологість ґрунту в зоні заробки насіння має бути в межах 15- 25% для глибини 0- 5 см і 18- 30% для глибини 5- 10 см. Твердість зпушеного шару при передпосівному обробітку ґрунту має бути не більшою 0,05- 0,15 МПа для глибини 0- 5 см і 0,15- 0,45 МПа - для глибини 5- 10 см. Результати польових випробувань і наукових досліджень свідчать, що за рівномірністю глибини обробітку і якістю вирівнювання та кришення ґрунту комбіновані агрегати мають переваги перед одноопераційними машинами. Ця перевага дає можливість підвищити польову схожість насіння та збільшити врожайність цукрових буряків.

Оптимальний температурний режим для проростання насіння регулюється вибором відповідних строків посіву, які в кожному конкретному господарстві визначаються на основі погодного прогнозу, практичного досвіду та врахування біологічних властивостей культури – не менше як 140-160 днів від появи сходів до настання технічної стиглості коренеплодів. Запізнення з сівбою проти оптимальних строків призводить до недобору врожаю. Втрати врожаю при запізненні сівби не компенсуються відповідним перенесенням строків збирання. Наявність в ґрунті достатньої кількості збалансованих в оптимальному співвідношенні поживних речовин дає значний вплив на проростання насіння, розвиток рослин, врожайність та вміст цукру в коренеплодах цукрових буряків.

Добрива – могутній і ефективний фактор підвищення врожайності цукрових буряків. Як відомо, до складу сухої речовини рослин цукрових буряків входить біля 60 хімічних елементів. У виробництві найбільшу увагу приділяють наявності в ґрунті азоту, фосфору та калію. Цукрові буряки також споживають значну кількість натрію, магнію, сірки й інших елементів. Вони вимогливі до наявності в ґрунті мікроелементів – бору, цинку, молібдену, марганцю, заліза, міді, кобальту та інших. В ґрунті ці елементи поповнюються шляхом внесення визначеними нормами з оптимальним співвідношенням поживних речовин у вигляді мінеральних та органічних добрив. Під цукрові буряки добрива вносять у три строки: основне внесення, рядкове та підживлення. Під основний обробіток ґрунту необхідно вносити: органічні добрива – в повній дозі, мінеральні – із розрахунку 80-90% загальної річної їх кількості. Перенесення основного удобрення в інші строки (у рядки при сівбі, під культивацію та в кореневе чи позакореневе підживлення) не може повною мірою компенсувати відсутність основного удобрення.

Занепад тваринницької галузі спонукає до пошуку альтернативних джерел поповнення балансу органічних речовин в ґрунті. Як вихід з положення, господарствам на органічне добриво необхідно використовувати проміжні посіви сидератів, які висівають після збирання озимої пшениці і заорюють восени при проведенні зяблевого обробітку ґрунту. За цей період такі рослини, як гірчиця біла, ріпак, фацелія, чина, вика, редька олійна встигають нагромадити до 25 т/га зеленої маси. В якості органічних добрив також застосовується солома, яка залишилася від попередника.

При невнесенні необхідної кількості добрив під основний обробіток їх вносять у весняно-літній період під передпосівний обробіток ґрунту, у рядки при сівбі, прикореневе та позакореневе підживлення. Під передпосівну культивацію на поверхню ґрунту вносять, передусім, азотні добрива, а за необхідності – фосфорні та калійні (N30-40, P20-30, K 20-30). Локально внесені під час сівби добрива активізують біологічні процеси в ґрунті. Слід відмітити, що цю операцію можуть виконувати тільки сівалки, обладнані туковисівними пристроями. В перше підживлення вносять NPK по 30-40 кг/га діючої речовини, в друге підживлення – NК по 40-50 кг/га, P по 30-40 кг/га діючої речовини. Перше підживлення проводять у фазі 2-3 пари листків, друге – не пізніше 4-5 пар листків. У перше підживлення сухі добрива вносять на глибину 8-10 см при тій же відстані від рядка, у друге підживлення – рідкі та сухі форми туків у середину міжряддя на глибину 10-12 см. У прикореневе підживлення вносяться водорозчинні форми мінеральних добрив. Позакореневе підживлення проводиться перед змиканням листків у рядках і міжряддях. Для цього рекомендується вносити 25-30 кг/га карбаміду (сечовини) окремо чи з калієм хлористим – 20-25 кг/га. При проведенні позакореневого підживлення надземним способом норма робочого розчину складає 250-300 л/га, а при авіаційному – 100 л/га. Позакореневе підживлення макроелементами можна поєднувати із застосуванням мікроелементів та регуляторів росту рослин. З появою хвороб доцільно проводити позакореневе підживлення у поєднанні із засобами захисту рослин.

Рослини цукрових буряків в силу своїх морфологічних особливостей самі нездатні ефективно протистояти бур’янам. У загальних запасах насіння бур’янів в ґрунті найбільшу частку складають представники ботанічних родин Лободових, Щирицевих, Тонконогових, Гречкових, Капустяних.

Важливим інструментом у боротьбі з бур’янами є гербіциди. Проти пирію повзучого (в фазі 4-6 листків) проводять обприскування гербіцидом раундап або його аналогами з нормою внесення 3- 4 л/га, проти різних видів осотів – 4-6 л/га у фазах розвинених розеток. Якщо поля забур’янені лише осотами та іншими дводольними однорічними видами, використовують естерон-60 з нормою внесення – 1,0 л/га. У попередниках – посівах зернових колосових культур осоти знищують дією гербіцидів: лонтрел-300, лонтрел гранд, естерон, пріма, діален супер, гранстар, гроділ максі, хлібодар тощо.

За наявності достатнього рівня зволоження ґрунтові гербіциди є найбільш ефективними. В залежності від грунтово-кліматичної зони, господарства можуть скористатись такими схемами захисту.

Для зони достатнього зволоження характерним є наявність дводольних видів бур’янів. Для цієї зони необхідні гербіциди, які діють на ці види бурянів: пірамін турбо; голтікс; ленацил, які доцільно доповнити дією фронтьєру оптіма, або дуалу голд. Норми внесення піраміну турбо в грунт становлять від 2,0-3,0 до 7,0 л/га, голтіксу - відповідно від 2,0-3,0 до 6,0 л/га. Названі гербіциди „м’які” до рослин цукрових буряків і не пригнічують їх життєдіяльності навіть при значному перевищенні дози внесення.

У зоні нестійкого зволоження зосереджено більшість площ посівів цукрових буряків. Із гербіцидів ґрунтової дії у цій зоні проти однорічних видів злакових бур’янів використовують фронтьєр оптіма і дуал голд. Норми внесення повинні враховувати ємність вбирного комплексу ґрунту. Окрім злаків, названі препарати виявляють дію і проти дводольних видів бур’янів, але ця дія недостатня і тому для їх знищення необхідно застосовувати спеціалізовані про-тиводольні гербіциди. Для цього використовують гексилур (ленацил) – 80% з. п. Норма внесення - від 0,8 до 1,5 кг/га. Препарат відносно „жорсткий” до сходів цукрових буряків, тому перевищення рекомендованих доз внесення недопустиме. Доцільним є поєднання дії ґрунтових протизлакових і протидводольних за спектром дії гербіцидів. Із ґрунтових гербіцидів проти дводольної дії найбільш толерантними до рослин є пірамін турбо і голтікс. Найстабільніше проявляється їх захисна дія при внесенні препаратів до сівби і загортанні у верхній шар ґрунту. Названі гербіциди контролюють види лободи, лутиги, щириць, гірчаків, видів капустяних і т. д. Норми внесення піраміну турбо в грунт становлять від 2,0-3,0 до 7,0 л/га, голтіксу відповідно від 2,0-3,0 до 6,0 л/га.

В зоні недостатнього зволоження перед сівбою або до появи сходів у грунт з обов’язковим негайним загортанням доцільно вносити гербіцид ептам (вітокс). Норми внесення залежать від вмісту гумусу і величини поглинального комплексу ґрунту. Якщо гербіцид вносять до сівби, то норма внесення становить 3,0 л/га. При внесенні гербіциду до появи сходів норма – 4,0 л/га (частина препарату втрачається через випаровування і гіршу якість загортання легкими боронами після сівби). Діє ептам в першу чергу на однорічні види злакових бур’янів і частково на види дводольних (гірчаки, види щириць і т. д.). Як правило, сумарна дія ептаму на комплекс однорічних видів бурянів знаходиться в межах 55-65%. Використання в зоні інших гербіцидів ґрунтової дії (фронтьєр оптіма, дуал голд тощо) не завжди забезпечує стабільну ефективність їх дії на бур’яни через дефіцит вологи у верхньому шарі ґрунту у квітні - червні. В умовах вологої весни ці гербіциди виявляють належний захист. Головну увагу щодо контролювання бур’янів у зоні недостатнього зволоження необхідно приділяти правильному застосуванню гербіцидів по сходах.

Поєднання можливостей захисної дії ґрунтових і посходових гербіцидів дає змогу проводити комбінований захист посівів цукрових буряків. Подібна система захисту є відносно дорогою, порівняно з посходовою, але на дуже забур’янених полях немає іншого ефективного способу отримати високий урожай коренеплодів цукрових буряків. Іноді систему посходових обприскувань замінюють використанням ручного догляду за посівами.

Післясходову систему захисту посівів від бур’янів доцільно використовувати на полях із низьким і середнім рівнем потенційної забур’яненості орного шару на полях господарств із високим рівнем землеробства. Уся площа цукрових буряків у господарстві має бути оброблена за період не більше 3-х днів. Післясходова система захисту найбільш сучасна та перспективна. Її застосування стримується високим рівнем потенційної засміченості ґрунту, поганою технічною озброєністю господарств та недостатнім рівнем кваліфікації фахівців. Ця система передбачає, з урахуванням динаміки появи сходів бур’янів, проведення трьох і навіть чотирьох послідовних обприскувань гербіцидними комбінаціями, які забезпечують необхідний рівень захисту посівів цукрових буряків від бур’янів. Максимальний ефект дії посходових препаратів при мінімальних нормах витрат гербіцидів і коштів може бути досягнений тоді, коли рослини бур’янів мають фази розвитку сім’ядолі – два листки. Для правильного вибору гербіцидів у комбінації для проведення обприскування слід врахувати особливості чутливості сходів рослин бур’янів різних видів до дії конкретних препаратів, змін їх фазової стійкості, можливості взаємного доповнення спектрів дії гербіцидів у комбінаціях.

Норми внесення гербіцидів при проведенні першого обприскування по сходах – мінімальні. Застосовують найбільш селективні і „м’які” до рослин цукрових буряків препарати (голтікс, пірамін турбо, карібу, бетанал експерт, бетанес, бурефен новий та інші). Бетанал експерт і бетанес є заводськими комбінаціями, що містять у собі три діючі речовини: фенмедіфам, десмедіфам, етофумезат та рослинну олію. Це дає можливість контролювати широкий спектр видів бур’янів у посівах. Разом з тим, для знищення масових сходів гірчаків (шорсткого, розлогого, почечуйного) їх дію посилюють голтіксом, карібу, піраміном турбо або іншими. Повторне обприскування проводять при появі нової хвилі сходів бур’янів. Це наступає через 6-8 днів після першого обприскування. Застосування однієї діючої речовини не забезпечує контролювання всього спектра сходів бур’янів. Гербіцид карібу може надійно знищити сходи щириць, гірчаків, жабріїв, талабану польового, але не діє на всі види лободи. Голтікс ефективно діє на більшість дводольних видів бур’янів, але не знищує гірчака березковидного. Сходи видів щириць можна контролювати бетаналом експерт – 1,0 л/га, бетанесом – 1,0 л/га. Масові сходи видів щириць, гірчаків, жабріїв та пасльону доцільно обприскувати однією з композицій: бетанал експерт + голтікс (1,0 +1,0 л/га), бетанес + голтікс (1,0 л/га + 1,0 л/га), бетанал експерт + карібу + тренд (0,75 л/га + 0,03 кг/га + 0,2 л/га), бетанес + карібу + тренд (0,75 л/га + 0,03 кг/га + 0,2 л/га). Різні види навіть ботанічно близьких видів бур’янів можуть мати різну чутливість до дії гербіцидів.

При проведенні другого обприскування норми внесення препаратів можуть бути аналогічними або збільшеними. При появі нової хвилі сходів бур’янів необхідно зробити третє обприскування. Як правило, в цей період на посівах з’являються масові сходи пізніх ярих видів дводольних і злакових бур’янів. Норми внесення гербіцидів при проведенні третього посходового обприскування максимальні. Їх завдання - знищити всі наявні бур’яни та забезпечити надійний захист посівів до змикання листя рослин цукрових буряків у міжряддях. Тому для продовження періоду захисної дії в гербіцидних композиціях використовують препарати, що діють як через листову поверхню, так і через грунт і кореневу систему. До таких препаратів належать: бетанал експерт, бетанес, голтікс, пірамін турбо і частково карібу. Якщо на посівах є багаторічні види бур’янів, то з ними доцільно проводити окремі заходи вибірковим методом. Пирій повзучий на перших етапах розселяється в долинах, блюдцях; осот рожевий та осот жовтий формують окремі вогнища. Обробляти такі скупчення необхідно в оптимальні для дії гербіцидів фази розвитку рослин бур’янів. Місця з пирієм обприскують грамініцидами: зеллек супер 1,0 л/га, селект 1,4-1,8 л/га, центуріон + аміго (0,6-0,8 + 1,8-2,4 л/га), пантера -2,0 л/га, тарга супер – 2,0 л/га (пирій має 3-6 листків, висота рослин – 15-20 см). Локальні місця з рослинами видів осотів обробляють лонтрелом – 300 (від 0,3 л/га) або лонтрел гранд (від 0,12 кг/га). Оптимальна для внесення гербіцидів фаза розвитку рослин осотів – розвинена розетка (8-12 листків) – початок формування генеративного пагона (висота 12-20 см). Такі обприскування проводять незалежно від фаз розвитку рослин цукрових буряків.

Комбіновану систему захисту посівів від бур’янів доцільно застосовувати як раціональне поєднання дії ґрунтових і посходових препаратів найперше на полях із високим рівнем забур’янення. На тривалість захисної дії ґрунтових гербіцидів негативно впливають міжрядні розпушування. На важких ґрунтах, що запливають і де появляється ґрунтова кірка, без міжрядних розпушень не обійтися і їх треба проводити, навіть коли при цьому буде знижено захисну дію ґрунтових гербіцидів. На ґрунтах, щільність яких не перевищує 1,1-1,25 г/см3 і які не запливають, міжрядні розпушення недоцільні.

При внесенні посходових гербіцидів істотний вплив на результати має погода. Прохолодна, хмарна з дощами погода в попередні 5-7 днів перед обприскуванням сприяє тому, що рослини цукрових буряків і бур’янів формують на своїх листках тонкий і нещільний шар епікутикулярних восків, через які легко проникають діючі речовини гербіцидів. Усі рослини після такого періоду погоди стають чутливими до дії препаратів. Після періоду сухої, сонячної і вітряної погоди рослини більш захищені. Їх листя покривається товщим і щільнішим шаром епікутикулярних восків, які створюють серйозну перешкоду на шляху діючих речовин гербіцидів до тканин і провідних систем листків та стебел. Тому внесення гербіцидів має враховувати погодні фактори.

Цукрові буряки пошкоджують багато видів комах, які умовно можна розділити на шкідників сходів – довгоносики: звичайні, сірі, чорні і інші; бурякові блішки; лободова і бурякова щитоноски; бурякова крихітка; личинки коваликів, мідяків, пластинчатовусих і інших та шкідників розвинутих рослин – бурякова мінуючи муха; листова й коренева бурякові попелиці; листогризучі і підгризаючі совки; лучний метелик; бурякова нематода та інші. Комплекс заходів захисту цукрових буряків від шкідників базується на даних обстеження полів у господарстві і на матеріалах інформації районних та обласних станцій захисту рослин. Для захисту проростків і сходів цукрових буряків від ґрунтових та наземних шкідників використовують насіння, оброблене інсектицидами системної дії (круізером, фураданом, адіфуром, карбосаном, гаучо, прометом). Дані препарати забезпечують захист від бурякової крихітки, дротяників, бурякових блішок, довгоносиків та щитоносок впродовж певного періоду вегетації (2-3 тижні при застосуванні фурадану, адіфуру, карбосану та 4-6 тижнів – круізеру, промету і гаучо). При високій шкодочинності звичайного бурякового довгоносика слід брати для сівби насіння, оброблене круізером, гаучо, сумішшю промету – 400 і фурадану, 35% т. п.,карбосану, 35% т. п. в половинних дозах витрат. В разі істотної загрози сходам використовують ефективно діючі інсектициди – протеус, базудін або суміш базудіну з карате зеон. Влітку важливо своєчасно виявити заселення посівів цукрових буряків совками і лучним метеликом та провести заходи по зниженню їх шкодочинності. Для цього необхідно здійснити випуск трихограми в 2-3 строки (по 25-30 тис. особин на 1 га за один раз) або обприскати посіви інсектицидами деціс профі або кнінмікс. Листкова бурякова попелиця та мінуючи муха заселяють спочатку краї поля, тому обприскування інсектицидами карате зеон, бі 58 новий, фастак або сумітіон спочатку доцільно проводити на крайових смугах шириною захвату 2-3-х ширин захвату обприскувачів. При необхідності обробляється все поле.

Цукрові буряки уражаються збудниками багатьох хвороб, серед яких найпоширенішими й шкодочинними є коренеїд сходів, церкоспороз та інші плямистості, зокрема рамуляріоз, а також борошниста роса, вірусні хвороби (мозаїка, жовтуха, ризоманія) та хвороби коренеплодів під час вегетації (парша, гнилі).

Коренеїд – грибкове захворювання проростків насіння, другої та іноді і третьої пари справжніх листків. Основною ознакою коренеїду є побуріння тканин корінця молодих рослин, при цьому уражається підземна та надземна їх частини. Обмежується розвиток хвороби дотриманням агротехнічних вимог до вирощування культури – недопусканням частого повернення посіву буряків на попереднє місце, висівом по кращих попередниках, внесенням органо-мінеральних добрив при правильному співвідношенні елементів живлення, дотриманням строків сівби та глибини заробки насіння, використанням для посіву насіння, обробленого захисно-стимулюючою композицією.

З хвороб листя найбільше економічно-шкодочинне місце посідає грибне захворювання церкоспороз, яке з’являється в липні на листках нижнього і середнього ярусів у вигляді невеликих світло-бурих плям, що в подальшому вкриваються оксамитово-сірим нальотом та борошниста роса – у вигляді ніжного білого павутиння спочатку зверху, а потім зі споду листків. В залежності від стійкості сорту (гібриду), погодних умов та часу появи інфекції ці захворювання можуть викликати різке зменшення врожайності та вмісту цукру. При ранньому ураженні (в липні) зменшення збору цукру може сягати 30-35%, при пізнішому ураженні (у вересні) втрати врожаю можуть досягти тільки 1-3%.

В стратегії інтегрованого захисту цукрових буряків від листкових хвороб, особливо від церкоспорозу, окрім агротехнічних заходів (дотримання правил сівозмін, виключення вирощування біля полів, де було захворювання в попередньому році, повне заорювання рослинних решток після збирання) важливе значення має вибір толерантного сорту (гібриду) і своєчасна обробка посівів фунгіцидами на основі порогів шкодочинності.

Більшість гібридів, створених Інститутом цукрових буряків УААН в останні роки, стійкі до листкових хвороб в тій чи іншій мірі, залежно від зони вирощування і погодних умов року.

В разі масового розповсюдження хвороб в минулому році то в цьому році краще необхідно провести профілактичне обприскування в кінці червня – на початку липня, орієнтуючись при цьому на ураження листя столових буряків, ніж запізнитись з першим обприскуванням. Звичайно проводять два послідовні обприскування фунгіцидами, а в разі очікування дуже високої врожайності – можливе і третє обприскування.

Необхідність проведення хімічного захисту визначається на основі розповсюдження інфекції в попередні роки, сприятливих температурних умовах і режиму вологості для розвитку і розповсюдження хвороб та результатів попереднього обстеження полів господарства. При обґрунтуванні необхідності застосування фунгіцидів проти основних хвороб листя враховують:

церкоспороз – розвиток хвороби в попередні роки складав понад 20%. На листках 2-3% рослин з’явились поодинокі плями хвороби. Умови кінця червня – початок липня сприятливі для розвитку хвороби. На столових буряках спостерігається наростання хвороби;

борошниста роса – розвиток хвороби в попередні роки складав понад 20%. В липні – серпні на листках з’явились поодинокі плями хвороби. Погода сприяє розвитку хвороби – середня температура повітря понад 20°С, відносна вологість вдень нижча 60%, вночі вища 90%, кількість опадів менше за норму. Уражені насінники буряків і кормові буряки.

Для боротьби з хворобами листків застосовують фунгіциди контактної і системної дії. Термін дії останніх відчутно довший в порівнянні із контактними (20-25 днів). З метою попередження стійкості збудників хвороб необхідно використовувати препарати різної природи. До широко використовуваних на цукрових буряках фунгіцидах належать: фалькон 46% к. е., який має три діючі речовини, що виключає виникнення резистентності і ефективно діє на збудників церкоспорозу та борошнистої роси при нормах застосування 0,6-0,8 л/га; альто супер 33% к. е., який має дві діючі речовини і ефективно діє при нормі застосування 0,5 л/га; джерело 35% к. е., має дві діючі речовини і ефективно діє при нормі застосування 0,2-0,5 л/га; імпакт 25 ЕС к. е., містить одну діючу речовину і застосовується при нормі 0,25-0,30 л/га; рекс Т к. е., містить одну діючу речовину, застосовується нормою 0,5-1,0 л/га; дерозал 50% к. е. і штефазал к. е., містять по одній діючій речовині, застосовуються нормою 0,3-0,4 л/га.

Цукрові буряки уражаються великою кількістю різних вірусних хвороб, які різняться поширеністю, частотою прояви і шкодочинністю. Вірус мозаїки (водянисто-прозорі плями різної форми і розмірів на молодих листях) та жовтяниці (пожовтіння верхівки і країв листя середніх і нижніх ярусів) не викликають економічно відчутних збитків. Віруси переносяться попелицями – зеленою персиковою і чорною буряковою. Тому для попередження розвитку хвороб, в більшості випадків, достатньо провести обприскування країв поля шириною 40-60 м.

Найбільш небезпечний вірус – некротичного пожовтіння жилок та бородатості. Цей вірус викликає ризоманію – найнебезпечнішу хворобу цукрових буряків. У вогнищах ураження гичка стає світло-зеленою або жовтою, листки в’януть навіть при достатньому зволоженні ґрунту, утворюються дрібні коренеплоди, вкриті кореневою бородою. Збудник хвороби зберігається багато років у формі спочиваючих спор. Основний спосіб боротьби з хворобою – вирощування стійких до ризоманії гібридів цукрових буряків.

Виходячи з аналізу результатів багаторічних наукових досліджень та експлуатаційних випробувань, можна зробити наступні висновки:

- рівномірно ущільнений ґрунт на оптимальній глибині загортання насіння є передумовою підвищення польової схожості насіння та рівномірності сходів цукрових буряків;

- комбіновані ґрунтообробні агрегати мають суттєві переваги перед одноопераційними машинами за рівномірністю глибини обробітку і якістю вирівнювання та кришення ґрунту. Ця перевага дає можливість підвищити польову схожість насіння цукрових буряків;

- технічний рівень вітчизняних комбінованих ґрунтообробних агрегатів поступається зарубіжним аналогам за якістю виготовлення, надійністю роботи, дизайном; разом з тим, вітчизняні комбіновані агрегати значно менше коштують.

Поряд з ефективним використанням ґрунтообробної і посівної техніки раціональним, ефективним і своєчасним є застосування науково-обгрунтованих норм добрив та засобів захисту рослин, що є запорукою отримання високих врожаїв цукрових буряків.


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить