Хімічні властивості — це здатність металів і сплавів бути стійкими до окиснення і розчинення в різних агресивних середовищах.

Під впливом кисню повітря і вологи метали зазнають корозії: чавун і сталь іржавіють; бронза вкривається зеленим шаром оксиду міді; при нагріванні в печах верхній шар сталі окиснюється і перетворюється на окалину.

Метали і сплави, що не окислюються в умовах високих температур, називають жаростійкими. Такі сплави застосовують для виготовлення колекторів, клапанів двигунів внутрішнього згоряння, лопаток газових турбін тощо. Жаростійкі (окалиностійкі) матеріали стійкі до корозії в газових середовищах за температури понад 550 °С, працюють у ненавантаженому або навантаженому стані.

Сплави, які працюють у навантаженому стані за високих температур протягом певного часу і мають при цьому достатню жаростійкість, називають жароміцними матеріалами.

Щоб забезпечити високу стійкість металів у повітрі та в агресивних середовищах, до сплавів додають титан, нікель та ін.

Урахування особливостей хімічних властивостей металів дає змогу правильно вибирати метали для виробів, які працюють у різних умовах, наприклад в агресивному середовищі (кислоти, луги тощо), в середовищах з водою і парою, високої температури.