Класифікація коробок передач тракторів
Коробка передач - основний багатоступiнчастий редуктор трансмiciї трактора, який забезпечує змiни швидкостi i напрямку руху, тягового зусилля трактора при постiйнiй частотi обертання колінчастого вала двигуна, а також тривале вiдключення двигуна від тpaнcмісії.
Коробка передач тракторів класифiкують за такими ознаками:
- кількість валів (без урахування вала заднього ходу): дво-, три - i чотиривалові розташування валiв вiдносно поздовжньої осі трактора (поздовжнє i поперечне);
- тип шестеренчастої передачi - з нерухомими осями валів і зосями, якi обертаються (планетарнi передачi);
- спосiб зачеплення шестерень - постiйний i з рухомими шестернями;
- число передач переднього ходу (три-, чотири-, п'ятиступiнчастi тощо);
- процес перемикання передачi - з розриванням потоку потужності (з зупинкою трактора для перемикання передачi) i без розривання (перемикання на ходу);
- число рухомих длоків шестерень (дво-, три - i чотириходові);
- тип перемикання передач (механiчний, гiдравлiчний);
- спосiб управлiння (ручний, напiвавтоматичний, автоматичний);
- призначення (основна, роздавальна, ходозменшувач, знижувальний редуктор).
Передачi переднього ходy тракторів подiляють на три дiапазони: знижувальні робочі, робочi i транспортнi.
Знuжyвальні робочі передачi забезпечують швидкicть тракторного aгpeгaта 0,1...5 км/год, їх використовують при посадцi овочевих культур і дерев, збиранні картоплi i бурякiв, при роботі з навантажувачами безперервної дії та мелiоративних роботах.
Робочі передачі встановлюють швидкicть тракторного агрегату 5...15 км/год i застосовуються пiд час основного i передпосiвного обробiтку фунту, сiвби, догляду за рослинами та при збираннi врожаю.
Tpaнcnopmнi nередачі регулюють швидкicть руху від 15 до 37км/год при холостих переїздах тракторів та перевезенні вантажів причепами.
Механічна коробка передач тракторів
Для приладу розглянемо будову i роботу механiчної коробки передач колiсного трактора. коробка передач трактора ЮМ3-6 - тривалова, з поздовжнiм розташуванням валiв, нерухомими осями валiв, рухомими шестернями, десятиступiнчаста, чотириходова, змеханiчним переключенням передач, з ручним керуванням, основна - зi знижувальним редуктором.
Корпус 2 (рис. 14.8.1) коробки передач виготовлений разом з корпусом заднього моста, тому їх називають корпусом трансмісії, подiленим вертикальною перегородкою 21 на двi частини, у переднiй - коробка передач. Передньою торцевою поверхнею корпус трансмісії з'єднується з корпусом зчеплення, для цього на торцевiй поверхнi виконанi отвори. В деяких отворах встановлюються центруючi штифти 3, бiльшicть отворів 4, розташованих по периметру поверхнi, мають нарiзь для болтiв, якi з'єднують корпус трансмісії з корпусом зчеплення.
На переднiй торцевiй поверхнi i у перегородцi 21 виконують отвори для встановлення первинного вала 1, промiжного вала 35, вторинного вала 22 i валикiв їх перемикання. Верхня частина корпусу 2 закривається кришкою 18, в нижнiй є нарiзний отвір з пробкою 33 для зливання масла з корпусу коробки передач. Магніт у пробцi вловлює металевi часточки, якi потрапляють в масло вiд спрацювання деталей коробки передач. У переднiй частинi лiвої частини корпусу є люк з кришкою, яка крiпиться до корпусу болтами i забезпечує доступ до промiжноi шестернi приводу сiльськогосподарських машин.
Первинний вал 1 коробки передач складається з фланця i вала, виготовлених разом. Фланець має два виступи, якi за допомогою гумових прокладок з'єднуються з аналогiчними виступами вала муфти зчеплення. На зовнiшнiй поверхнi вала розмiщено шлiци, а в середнiй його частинi - отвір. Шлiци первинного вала зчепленi зi шлiцами ведучої шестернi 6, яка має два виступи, встановленi у внутрiшнi обойми двох роликових пiдшипникiв. Зовнiшнi обойми роликових пiдшипникiв розмiщенi в cтaкaнi 7, що крiпиться до корпусу 2 болтами. Мiж виступом стакана i корпусом встановлено прокладки, якими регулюється осьове перемiщення вторинного вала, обмежене вiдносно стакана стопорними кiльцями i фланцем. Стопорнi кiльця встановльють в кiльцевi канавки на внутрiшнiй поверхнi стакана. Фланець фiксується болтами до передньої торцевої поверхнi стакана. Осьове перемiщення шестернi 6 вiдносно вала 1 обмежується стяжним болтом 5, вiльно встановленим в отвір вала 1. Виступ болта взаємодiє з кiльцевою проточкою внутрiшньої поверхнi шестернi 6. На носку болта 5 є нарiзка i радiальний отвір. Biдносно вала 1 болт 5 фiксується шайбою, корончастою гайкою i шплiнтом.
Спiввicно первинному валу 1 в корпусi 2 встановлений вторинний вал 22, на хвостовику якого розмiщено ведучу конiчну шестерню головної передачi, виготовлену разом з валом (у середнiй частинi вала є шлiци). На зовнiшнiй поверхнi носка вала зроблено проточку меншого дiаметра, нiж дiаметр середньої частини вала. Торцева поверхня носка вала має рiзьбовий отвір. В зчепленнi зi шлiцами вала перебувають шлiци трьох кареток, якi можуть вiльно перемiщатись по шлiцах вала. Каретка 29 II i IV передач, каретка 26 III i V передач виготовленi у виглядi подвiйних шестерень, а каретка 1 передачi - одинарної шестернi 24. На заднiх частинах вcix кареток розмiщено маточини, на зовнiшнiх поверхнях яких зроблено кiльцевi проточки прямокутної форми. Хвостовик вала встановлено в роликовий пiдшипник, розмiщєний в отвopi перегородки 21. Мiж перегородкою i зовнiшньою обоймою пiдшипника встановлено втулку, вiдносно якої пiдшипник фiксуеться стопорним кiльцем.
В однiй площинi з первинним i вторинним валами розташований порожнистий промiжний вал 35 зi шлiцами i нерухомими шестернями на зовнiшнiй поверхнi його середньої i задньої частин.
 |
Вiд осьового перемiщення шестернi фiксуються стопорним кiльцем 31. шестернi задньої передачi 25, першої 27 i п'ятої 28 - одинарнi, шестерня 30 четвертої i третьої передач - подвiйна, а шестерня 32 другої передачi має два зубчастих вiнцi - зовнiшнiй i внутрiшнiй. Напереднiй частинi вала 35 вiльно встановлений рухомий блок шестерень 34, мiж ними - бронзова втулка. Лiва шестерня блока постiй нозчеплена iз зубцями ведучої шестернi 6. Права шестерня блока може входити в зчеплення з внутрiшнiм зубчастим вiнцем шестернi 32. Мiж переднiм пiдшипником i корпусом є втулка, яка на зовнiшнiй i внутрiшнiй поверхнях має буртики i фiксує пiдшипник вiдносно корпуса 2. 3аднiй пiдшипник фiксується виступом корпуса, нарiзкою хвостовика вала i стопорним кiльцем. На нарiзку нагвинчується спецiальна гайка. В отвір вала 35 встановлюється вал 37 приводу ВВП, на носок вала - кульковий пiдшипник 36 в стакані, який укрiплений на корпусi 2 болтами. Вiдносно стакана пiдшипник 36 фiксується виступом стакана i стопорним кiльцем.
Ширина зубцiв шестернi 6 вдвiчi бiльша вiд ширин и зубцiв великої (лiвої) шестернi блока шестерень 34. Тому при перемiщеннi блока в крайнє лiве або праве положення обертання вiд первинного вала 1 передається до промiжного вала 35, а блока шестерень 34 в крайнє прав з положення - зубцi малої (правої) шестернi блока входять в зачеплення iз зубцями внутрiшнього вiнця шестернi 32. Таке положення блока 34 i шестернi 32 вiдповiдає транспортному дiапазону. При перемiщеннi блока в крайнє лiве положення велика шестерня блока 34 входить в зачеплення з промiжною шестернею 2 (рис. 14.8.2) приводу сiльськогосподарьских машин, а мала шестерня - iз шестернею 3 (рис. 14.8.3) редуктора. Таке положення блока шестерень вiдповiдає робочому дiапазону.
Шестерня 2 (рис. 14.8.2) встановлена з лiвого боку корпуса 6 трансмісії на oci 5, яка вiдносно внутрiшньої перетинки 4 зафiксована болтами. Виступ болта входить в отвip oci 5. Мiж шестернею 2 i вicсю 5 встановлено два кулькових пiдшипники, мiж внутрiшнiми обоймами пiдшипникiв - втулку. Вiд осьового перемiщення шестерня 2 фiксується втулкою, шайбою, гровером i болтом, який загвинчується в нарiзний отвip oci 5.
Шестерня 25 (рис. 14.8.1) промiжного вала постiйно зчеплена з промiжною шестернею 10 (рис. 14.8.3) заднього ходу, що розташована в нижнiй частинi корпусу трансмісії 1 i встановлена на oci, розмiщенiй нерухомо в розточцi кронштейна корпусу 1. Відносно корпусу вісь зафiксована установочним болтом, мiж шестернею 10 i вicсю - два кулькових пiдшипники.
Корпус редуктора виконаний у виглядi кронштейна 2 з чавуну, прикрiпленого до верхньої частини корпусу (справа) i трансмісії болтами (рис. 14.8.3). На внутрiшнiй поверхнi кронштейна зроблено два виступи з отворами, в якi втановлюють кульковi пiдшипники, що є опорами вала 8 редуктора. В середнiй частинi вала 8 виконано шлiци, на заднiй частинi яких встановлено ведучу шестерню 7. Їх зубцi постiйно зачепленi з зубцями малого зубчастого вiнця подвiйної шестернi 30 (рис. 14..81.) промiжного вала. На переднiй частинi шлiцiв встановлена рухома зубчаста муфта 6 (рис. 14.8.3.). Маточина муфти 6 має кiльцеву проточку прямокутної форми. На носкові вала 8 розмiщено шестерню 3, мiж нею i валом 8 – бронзова втулка, запресована в отвір шестернi 3 iз двома зубчастими вiнцями. 3 великим зубчастим вiнцем входять в зачеплення зубцi рухомого блока 12 промiжного вала 9, з малим зубчастим вiнцем внутрiшнiй зубчастий вiнець зубчастої муфти 6.
Деталi коробки передач змащують шляхом розбризкування масла, яке заливають через нарiзний отвір з пробкою 11 кришки 18 (рис. 14.8.1.) коробки передач. Pівень масла повинен знаходитись мiж двома контрольними отворами на стiнцi кронштейна редуктора i закриваються пробками 4 i 5 (рис. 14.8.3.). Забруднене масло зливають через два нарiзних отвори в днi корпуса, потiм отвори закривають пробками з магнітом.
Переключають дiапазони i передачi за допомогою механiзму, змонтованого в кришцi 18 i верхнiй частинi коробки передач (рис. 14.8.1.). До кришки болтами прикрiплено колонку 17. У верхнiй 11 частинi є сферичний отвір з важелем 15 переключения передач з пластмасовою рукояткою. В середнiй частинi важеля дiє сферичний шарнiр, що взаємодіє зi сферичним отвором колонки 17, притиснутим пружиною 14, встановленою мiж його буртом i колонкою. Вiд обертання навколо oci важiль 15 фiксується штiфтом 13, що запресований в отвір колонки i входить в паз шарнiра важеля 15. Шарнiр важеля i отвір колонки закриваються гумовим захисним чохлом 16. Нижня частина чохла притискується до колонки хомутиком, верхня встановлюється на виступ важеля з натягом. Чохол запобiгає забрудненню сферичної поверхнi важеля 15 i коробки передач.
На хвостовику нижньої частини важеля, що перемiщується в пазах кулicи 19 є кулька.
Кулicа - це металевий лист квадратної форми з чотирма поздовжнiми пазами, з'єднаними в середнiй частинi. Розмiри i розташування пазiв на кулici визначають напрям руху важеля 15, обмежують його перемiщення i неможливicть одночасного включення двох передач. Кулicа болтами крiпиться до кришки 18. Один з чотирьох отворів крiплення кулicи має бiльший дiаметр, щоб уникнути неправильного встановлення кулiси вiдносно кришки.
В оброблених отворах передньої стiнки корпуса трансмicії i внутрiшнiх перетинок вiльно встановлено чотири валики 20 переключения передач. В середнiй їх частинi, навпроти з'єднувального пазакулicи 19, зроблено упори 23 з пазами. Biдносоно валикiв 20 упори зафiксовано болтами, головки яких мають отвори з дротом, щоб болти не вигвинчувались.
Мiж пазами упорiв встановлено кульку важеля 15. На трьох валиках 20 розмiщено по одній вилцi 12, вiдносно валикiв Bci вони зафiксованi болтами. Виступи вилок встановленi в прямокутні проточки маточин шестерень 24 i кареток 26 i 29. Четвертий валик 20 (крайнiй з правої сторони трактора) з'єднаний важелем зпромiжним валиком i двома вилками. Виступи вилок розмiщено впрямокутнi проточки маточин зубчастої муфти (рис. 14.8.3) редуктора (задня вилка) i блока шестерень 12 промiжного вала (передня вилка).
Для зменшення торцевого спрацювання зубцiв при переключеннi передач, уникнення неповного включення шестерень i самовиключення їх пiд час роботи в коробцi передач встановлений механiзм блокування. Валик 10 блокування (рис. 14.8.1) розташований в корпусi, який болтами прикрiплений до верхньої частини кришки 18. Один кiнець валика 10 з'єднаний тягою з педаллю зчеплення. Валик взаємодiє з чотиригранними хвостовиками фiксаторiв 9, встановлених в отворах перетинки корпусу співвісно з отворами пiд валики її переключення. Хвостовики фiксаторiв вiльно встановленi в прямокутнi отвори планки, а мiж нею i виступами фiксаторiв знаходяться пружини, що притискують носки фiксаторiв до валиків переключення з трьома пазами. Форма паза на валику вiдповiдaє формi виступу носка фiксатора. Пази на валиках 20 виконуються таким чином, що їх сумiщення з виступом фiксатора вiдбувається при нейтральному положеннi шестерень або при положеннi, щовiдповiда включенiй передачi.
В пiдручнику наведена будова класичної механiчної коробки передач трактора ЮМ3-6АКЛ. На тракторах моделi ЮМ3-8070, ЮМ3-8080 та їх модифiкацiях встановлена синхронiзована коробка передач - механiчна, 12-швидкicна, трьохдiапазонна з шестернями постійного зчеплення i синхронiзаторами. Синхронiзована коробка передач дозволяє повнiше використовувати потужнiсть двигуна, скорочувати час на переключення передач, полегшити управлiння трактором, покращити працездатнiсть зубчастих з'єднань i в кiнцевому результатi значно збiльшити її продуктивнiсть тракторних аrpегатiв (ТА).
На тракторах ЮМ3 Днiпропетровського тракторного заводу може також бути встановлена 9-швидкicна коробка передач, яка збiльшує швидкicть ТА до 32...35 км/год.
